Горілка швидко робила їх розкутими, готовими до шаленства, до різних вчинків, від яких потім буває соромно.
- "Музику! Музику!" - вигукували підтоптані чоловіки, огрядні тітоньки і геть молоденькі дівчата. Їм хотілося руху, виходу назовні тієї енергії, яка розпирає захмелівшу людину.
Незабаром до зали увійшов стрункий хлопець, і не довго мудруючи біля звукової апаратури, заспівав "Червону Руту", потім "Марічку", "Черемшину".
У нього був неймовірно гарний голос. Величні Карпати, древні гуцули та бойки, традиції західного краю, - все це озвалося з його пісень чарівними мелодіями.
Мова кохання, смутку за чимось незвіданим, потаємним, але чистим та світлим, проникала у мою свідомість. Це була хвилина, коли розумієш: ось цю мить ти пам'ятатимеш все життя.
- Ей, бандеровєц! А ну спой шо то нармальноє! - гості з Одеси явно не були вражені талантом хлопця.
-Да повєсєлєє давай! Ми плясать хотім! Сердючку давай! - кричали невдоволені одеські мачо, гупаючи ногами.
Музика стихла. Хлопець поник, подивився у вікно, подумав:
- Панове, я не співаю Сердючку, - сказав він голосно у мікрофон.
Обличчя тих, хто вимагав веселощів, наповнилося злобою. Один із них встав із -за столу і підійшов до музиканта.
Мені не було чутно їх розмови, але я бачила, що вона була різкою і неприємною. Через кілька хвилин діалогу, хлопець встав, одягнувся і вийшов на вулицю. Він зник у синій темряві зимового вечора, і для мене скінчилася казка.
Молоденькі дівчатка з Києва швидко знайшли флеш- пам' ять з піснями типу : "Оливьешку ложим в рот, получаем бутерброд" і т.д.
Ресторан наповнився важким тупотінням п'яних людей, хвацькими вигуками та недолугими пританцьовками.
Вийшовши на вулицю, де було чутно стрілянину новорічних салютів, я невільно почула розмову гарненької дівчини по телефону: "Да он всех достал своей заунывной черемшиной. Карпатский мудак!"
І синій новорічний вечір з білим пухнастим снігом, вже не здавався таким романтичним...
Читайте довго заборонені до друку в Україні «Подорожі по Північних Карпатах» австрійця Бальтазара Гакета - де українці (чоловіки та жінки) зображуються як розпусники, що мають злодійкуватий характер: "Краса по -гуцульському" - стаття з найбільшою кількістю переглядів на сайті Жінка -Онлайн